Сергій Лещенко на своєму телеграм-каналі охарактеризував справу проти Коломойського в америці. Передає: «Абзац ».
Подаємо позицію в оригіналі:
Свого часу я написав книгу про американський процес над Павлом Лазаренком, вивчаючи оригінали документів у каліфорнійському суді, а тому розумію, що зараз відбувається з Коломойським у Америці, розпочав свій допис в телеграм каналі Сергій Лещенко.
Отже, декілька років тому підрозділ ФБР у місті Клівленд, штат Огайо, почав вивчати аномальну присутність на ринку нерухомості групи компаній зі словом “Оптима” у назві, які були пов”язані з Ігорем Коломойським.
Про ці фірми ФБР дізналося після того, як партнер Коломойського, громадянин США на прізвище Мордехай Корф дав свідчення під присягою в суді у Майамі за позовом, поданим колишнім партнером Коломойського Вадимом Шульманом.
Піднявши праву руку та поклявшись казати правду, Корф мав вибір – або брехати та сісти в тюрму, або здати всю мережу компаній Коломойського, які були задіяні з метою прокачки коштів у США. Корф обрав власну свободу, а “список Шульмана” потрапив до ФБР, які почали вивертати назовні всю структуру Коломойського.
(Намагаючись помститися, Коломойський в Україні за допомогою прокурора Кулика включив Шульмана в “злочинну організацію Януковича”, інкримінуючи йому відмивання коштів за допомогою рахунків Коломойського… без участі самого Коломойського. Більш абсурдної справи уявити складно, але Кулик і не на таке здатен.)
Станом на зараз розслідування можливих кримінальних злочинів в Клівленді триває. Цього тижня відбулися обшуки в офісах компаній “Оптима” в Огайо та Флориді. З високою долею вірогідності, невдовзі “гранд журі” висуне кримінальні обвинувачення у скоєнні федеральних злочинів Коломойському та його спільникам.
Збираючи докази в кримінальному провадженні щодо Коломойського в Клівленді та Майамі, Міністерство юстиції США виокремило файли для подачі позову в Окружний суд Південного округу Флориди про цивільну конфіскацію майна Коломойського.
Ідеться про кампус офісних приміщень в Далласі, штат Техас, та хмарочос у Луїсвіллі, штат Кентуккі.
Позивачем у справі вказаний уряд США за підписом:
— Дебори Коннор, глави відділу відмивання коштів та повернення активів Мінюсту США. Цю посаду вона обіймає останні два роки, до цього ще чотири роки була заступником у вказаному відділі.
— Аріани Фахардо Оршан, федеральної прокурорки Південного округу Флориди, яка була призначена на цю посаду два роки тому президентом Дональдом Трампом, а до цього працювала суддею в місцевому суді 11 округу Флориди – четвертому за розміром суді США.
Відповідачем у справі є нерухомість та права на неї в Далласі та Луїсвіллі.
Тепер, щоб врятуватися, сторона Коломойського має навести докази законності придбання нерухомості. За версією американського Міністерства юстиції, це майно було придбано частково з тих 5 мільярдів, які Коломойський зі спільниками вивели з Приватбанку. А тому вони підлягають конфіскації на підставі порушень федеральних законів та приписів щодо відмивання грошей.
Коломойський розуміє серйозність процесів, які відбуваються щодо нього в США, а тому для свого захисту найняв високооплачуваного адвоката Майла Саллівана, колишнього федерального прокурора штата Массачусетс.
Про масштаб проблем Коломойського говорить і те, що розслідування його справи відбувається великою групою представників федеральних агентств, зокрема: дивізіоном ФБР у Клівленді; підрозділом міжнародної корупції ФБР у центральній штаб-квартирі; підрозділом кримінальних розслідувань податкової служби Міністерства казначейства; Митною та прикордонною службою США. Офіс міжнародних відносин Міністерства юстиції надає допомогу в розслідуванні.
Як на мене, в Коломойського у цій історії є два вибори – швидкий та довгий кінець. Перший – це варіант Лазаренка. Другий – це варіант Фірташа. І те, і друге не принесе йому щастя, буде коштувати дуже багато грошей, перетворить його на тотально токсичну особу та зробить ізольованим – або в рамках країни, або тюремної камери. Виводити гроші буде ще складніше. Оплачувати адвокатів – ще дорожче. Спілкуватися з кимось – ще обережніше. І те, і друге – це кінець його олігархічної імперії. Питання лише часу.